Передачі -Розважальні / ВАРТО ЗНАТИ - Чемпіон світу з Вінниці

ВАРТО ЗНАТИ - Чемпіон світу з Вінниці

Дата: 2013-02-25 00:00:00

Загрузка...
11
В дитинстві Ярослава помічали лише дужчі за нього дітлахи. У хлопчику, який гарно вчився та поводився, вони вбачали не потенційного друга, а об’єкт для глузування. Приваблювали розбишак не стільки хороші манери малечі, скільки його вага. Помітної комплекції школярик постійно був у полі зору гострих на язик хлопчиськ. Зустріч із ними надовго псувала настрій та породжувала комплекси. Ярослав намагався не звертати на них уваги і навіть звик до образ. Все змінилося лише, коли свідком глузувань стали чи не всі школярі, які повибігали на перерву. Саме тоді хлопчик постановив – потрібно змінювати своє життя і почав займатися спортом. Відтоді про численні глузування Ярослав згадує тільки з посмішкою. Зробити важливий і правильний крок на зустріч здоров’ю та силі Ярославу допоміг його дядько Василь Тесминецький - призер чемпіонатів світу та Європи, дворазовий володар Кубку Світу з вільної боротьби, заслужений майстер спорту України. Саме він завжди був для школяра прикладом справжнього чоловіка та втіленням мужності. Сам Василь понад 15 років займався вільною боротьбою. В його бік навіть косо глянути боялися. Цей чоловік міг поставити на місце будь-кого. Та попри те, що тренер добре пам’ятає перше знайомство зі своїм учнем. Сам Ярослав розповідає, що по імені до нього Віталій Петрович звернувся не скоро. Мовляв, у його наставника займалося багато осіб – запам’ятовував лише тих, хто показував гарні результати. Спорт назавжди змінив життя Ярослава. Він більше нікого не боявся. Не уникав і тих розбишак, які з нього глузували. Ба, навіть більше, колишні бешкетники перетворилися на друзів. Сумлінні тренування давали свої результати. Ярослав відчував справжню силу і розумів, одних лише тренувань замало. Він хотів змагатися, бажання перемогти й допомогло йому здобути перші титули. Звичайно, як і кожному підлітку Ярославу хотілося відпочити, та він обирав спорт. І навіть у ті хвилини, коли на тренуваннях щось не вдавалося, а супернику вдачапосміхалася постійно, хлопець не здавався. Він підводився і продовжував боротьбу. Бо ж спорт для нього був способом існування. Та одного разу Ярослав, всупереч бажанню, таки отримав можливість відпочити. Не через спортивні заслуги, а через – травми.
Поділитися відео>>>

Коментарі:

Коментарів немає. Станьте першим!

Додайте ваш коментар:

Ваш e-mail*:

Введіть суму цифр*: